Щось тривожно на душі або просто накручую? доповнила, для всіх переживають.

5

Додзвонилася до племінниці, вірніше вона передзвонила. І відразу приголомшила..у мене новина, я виходжу заміж… Подали тиждень тому заяву в загс, 5 жовтня розписуємося. Весілля робити не будемо, просто сходимо в кафе відзначити.

Хлопцеві 24 роки, живе з мамою без батька в котовську. Працює помічником машиніста на вантажному поїзді. Зараз перевівся до одеси, там же зняв однокімнатну квартиру. Живуть удвох з настею. Я їй кажу, мовляв чому мовчала не дзвонила і не відповідала на мої дзвінки. Вона каже, що боялася сказати не знала як я зреагую. Я звичайно розплакалася, але все одно підтримала її. Раз вже так вона вирішила може все буде добре, я сподіваюся. Нехай дівчина влаштовує своє життя. З його мамою відносини хороші.

З приводу квартири, продавати її вона поки не збирається принаймні рік. А там як буде видно, як складеться їх сімейне життя. І з приводу дітей теж поки навіть і не планує. Сама розуміє, що треба спочатку пожити і зрозуміти чи підходять вони один одному.

Я звичайно в шоці від таких новин пишу і руки тремтять. Тепер думаю, як все піднести чоловікові. Знову почне істерити, що дурепа мізків немає. А я думаю може і правда все складеться добре, знайде своє щастя моя дівчинка.