Фахівцям Московського клінічного наукового центру днями вирішували непросту задачу: до них надійшла пацієнтка з аномальним розташуванням щитовидної залози. Рідкісну патологію вдалося виявити за допомогою спеціального дослідження – сцинтиграфії.
33-річна пацієнтка поступила в Московський науковий клінічний центр після тривалого лікування щитовидної залози. Ще в 12 років, коли тільки почалася гормональна перебудова організму, дівчинці поставили діагноз “дифузний токсичний зоб”. При цьому захворюванні щитовидна залоза збільшується в розмірах, а вироблення гормонів йде в посиленому ритмі. Три роки дівчинку лікували медикаментами, але через деякий час трапився рецидив захворювання.
Медики прийняли рішення про операцію з видалення частини щитовидної залози, але навіть хірургічне втручання не дало результатів. Через півроку після операції пацієнтці знову поставили попередній діагноз. Боротьба з недугою тривала: ремісія змінювалася рецидивами, які дівчина лікувала медикаментами.
У 2013 році медики призначили їй радіойодтерапією. Це метод лікування радіоактивним ізотопом йоду, що руйнує клітини щитовидної залози. Процедура проходить так: пацієнт отримує желатинову капсулу, всередині якої знаходиться радіоактивний йод. Її запивають великою кількістю води. Радіоактивний йод починає накопичуватися в тканинах щитовидної залози. Якщо вона була видалена хірургічно, накопичення ізотопу відбувається або в що залишилися від неї тканинах або частково змінених органах.
Однак навіть настільки ефективна методика не дала результатів в цьому випадку – діагноз залишився колишнім.
У 2016 році пацієнтці повторно призначили операцію і видалили деякі залишилися частини залози. Однак хірургічне втручання знову не дало бажаних результатів: діагноз “тиреотоксикоз” підтвердився. Тоді лікарі призначили пацієнтці ще більш детальне обстеження – сцинтиграфію в столичному МНКЦ. Це методика, при якій в організм уводять радіоактивні ізотопи хімічного елемента технецію і отримують зображення органу, що поглинає ізотоп.
Подібне дослідження призначають далеко не при всіх патологіях щитоподібної залози, лише у складних медичних випадках. Побачити анатомію органу можна і з допомогою УЗД, проте воно безсиле, коли щитовидка змінює своє місце розташування. Сцинтиграфія дає можливість “відшукати” залозу в будь-якій області організму і виявити порушення її функцій.
Так сталося і в цьому випадку. В лабораторії радіоізотопної діагностики МНКЦ фахівці діагностували, що частки щитовидної залози у дівчини розташована нестандартно – у поднижнечелюстной і під’язикової областях. І саме рідкісна анатомічна аномалія заважала ефективному лікуванню. Медикам вдалося локалізувати ці частки, і пацієнтці був призначений другий курс радіойодтерапії, який нарешті можна назвати успішним. Діагноз, що мучило її стільки років, був знятий.
